ВАР, у, ч. 1. розм. Сильна спека, жара, духота. Вертаються з панщини люди потомлені і варом сонячним, і тяжкою працею (Вовчок, І, 1955, 110); Січа йде по литих касках.. Потягло димком не новим, Теплим потом, сонця варом, Тьмяним духом бензиновим (Мал., II, 1956, 42); // Розжарене, гаряче повітря. Земля загула, спалахнуло повітря, жахнуло варом, оглушило, засліпило, захватило дух (Горд., Дівчина.., 1954, 149).

2. розм. Те саме, що окріп. Христю наче варом обдало, як забачила вона ту свічку (Мирний, III, 1954, 319); З мурів полилися вар і смола, посипалося каміння, і штурмовики зрозуміли, що ворог не спав (Тулуб, Людолови, II, 1957, 337).

3. розм. Кількість для варіння на один раз. Вареників буде тільки на один вар (Сл. Гр.).

4. спец. Згущена варінням смола.

^ Садовий вар - липка мазь із смоли, воску і жиру для змазування ушкоджень та місць обрізу гілок на деревах.