Тлумачний словник української мови
ВАЛЕТ, а, ч. У гральних картах - молодша фігура, що зображує зброєносця. Дід Кияшко неквапливо брав карту до рук, підносив її до самих очей і, зітхнувши, проголошував: -Валет пік (Збан., Єдина, 1959, 118).
@ Валетом лежати (спати і т. ін.) - лежати поруч, але головами в протилежні сторони. Он лягли край долини Дві дебелі дитини - Повкладались валетом у згоді (Криж., Срібне весілля, 1957, 281); Коли те, що зветься ліжком, вузьке, - сон провадиться "валетом" (Ю. Янов., І, 1958, 331).