Тлумачний словник української мови
БІЛИНА, и, ж., рідко. Те саме, що білизна. Густий чорний вуаль затуляв її білий лоб і прибільшував білину її лиця (Н.-Лев., І, 1956, 188); І знову над лугом прозорим Ясніє берез білина (Мал., II, 1956, 283).
01001, Київ, вул. Грушевського, 4 (044) 279-0292 (телефон) |
БІЛИНА, и, ж., рідко. Те саме, що білизна. Густий чорний вуаль затуляв її білий лоб і прибільшував білину її лиця (Н.-Лев., І, 1956, 188); І знову над лугом прозорим Ясніє берез білина (Мал., II, 1956, 283).