БУНТ 1, у, ч. Стихійне повстання, заколот. Мезептій їх тіснить... На чинш. нікого не пускає. Готові зараз бунт піднять (Котл., I, 1952, 211); Багато тоді лягло правих і винуватих, поки той бунт замирили... (Мирний, II, 1954, 115); Хто хоч трохи знайомий з історією Південної Америки, той знає, що страйки, бунти і заколоти в країнах цього материка.. бувають часто (Дмит., Там, де сяє.., 1957, 7); * Образно. Він хоче придушити в собі несподіваний бунт думок, що його викликав робітник-сусіда (Шиян, Магістраль, 1934, 6).


БУНТ2, а, ч. Зв'язка, сувій, пачка або тюк якихось матеріалів. Укладають тютюн в бунти зразу ж після зв'язування (Техн. культ., 1956, 389).