БУЛИЖНИК, у, ч. Середньої величини круглий камінь твердої породи; використовується як будівельний матеріал (головним чином для брукування вулиць); дикий камінь. Під ногами - сіра бруківка. Та сама бруківка, з якої колись виламувався булижник - найперша зброя пролетаріату (Руд., Остання шабля, 1959, 565).