БРЯЗКАЛЬЦЕ, я, с. Зменш. до брязкало 1, 2. Скрізь будуть [на зброї] брязкальця, дзвінки (Котл., І, 1952, 208); Прикрасив жандарм мої руки добре припасованими залізними обручками, що були злучені залізними брязкальцями (Фр., III, 1950, 233); Бубон забубнив, забряжчав брязкальцями (Головко, І, 1957, 207); Треба тільки завжди розрізняти органічно виниклі, потрібні неологізми від неологізмів-брязкалець, виграшок, цяцьок (Рильський, III, 1956, 75).