Тлумачний словник української мови
БРОШКА, и, ж. Прикраса із застібкою, яку приколюють на жіночий одяг біля шиї або на грудях. - До чого-то стільки уборів? Цілий ювелірний магазин! ..Браслети, персні, гребені, брошки (Л. Укр., III, 1952, 541); У тітки на столику лежала красива брошка - зелена бабка з золотими очима (Донч., V, 1957, 281).