Тлумачний словник української мови
БЛІНДАЖ, а, ч. Укриття, влаштоване на бойових позиціях для захисту групи воїнів від артилерійського та іншого вогню. В кожному бліндажі було поруч по дві бійниці - і в кожній ясним кружальцем полискувало дуло кулемета (Вітч., 6, 1947, 123); Ми гріли серце в бліндажі простою піснею людською (Уп., Вірші.., 1957, 164).