Тлумачний словник української мови
БАЗИЛІК, у, ч. (Ocimum Basilicum). Кущова або напівкущова трав'яниста рослина, деякі види якої ефіроносні і мають промислове значення; васильки. У дощову погоду і жаркі вітряні дні базиліку не збирають, бо дуже знижується вихід ефірної олії (Ол. та ефір. культ., 1956, 325).