Тлумачний словник української мови
АНТИПАТІЯ, ї, ж. 1. Почуття неприязні, огиди, відрази до кого-, чого-небудь; протилежне симпатія. Симпатії, антипатії у неї залежать від настроїв і часто міняються (Л. Укр., III, 1952, 718); - Правда твоя, у мене до нього є й особиста неприязнь, глибока антипатія (Донч., V, 1957, 367).
2. розм. Про людину, що викликає таке почуття. - Я це також уже завважала, - вмішалася одна з пань, якраз моя антипатія (Коб., III, 1956, 62).