Тлумачний словник української мови
АЛЛАХ, а, ч. Назва бога в мусульманській релігії. А вас, письменних, треба б бити, Щоб не кричали: "Ах! аллах! Не варт, не варт на світі жити!" (Шевч., II, 1953, 52); Софта зняв руки й простяг над землею, немов прикликав на неї гнів грізного аллаха (Коцюб., І, 1955, 293).
@ Аллах його знає, жарт. - невідомо; Один аллах знає (відає); Одному аллаху відомо, жарт. - ніхто не знає.