Тлумачний словник української мови
ІРИС, а, ч. 1. бот. Те саме, що півники. Ірис (півники) - багаторічна трав'яниста рослина з родини півникових (Колг. енц., І, 1956, 397); Сумні кипариси стримлять у блакить. Пахнуть іриси, і море шумить (Сос., І, 1957, 200).
2. анат. Райдужна оболонка ока.
ІРИС, у, ч., збірн. Гатунок цукерок у вигляді кубиків шоколадного кольору. Найбільш поширені помадні, молочні, марципанові.. цукерки та ірис (Укр. страви, 1957, 329).