Тлумачний словник української мови
ІНЦИДЕНТ, у, ч. Пригода, подія, випадок (звичайно неприємні); непорозуміння. Вчорашній вечір минув без жадних інцидентів (Л. Укр., V, 1956, 231); - Я не хотіла вас образити, - почала була Сахно, прагнучи ліквідувати прикрий інцидент, але доктор Гальванеску її не слухав (Смолич, Прекр. катастр., 1956, 42).