Міжнародна наукова конференція «Мова, культура та переклад у ХХ – ХХІ ст. (до 130 річчя з дня народження професора Миколи Зерова)»
26–27 листопада 2020 року в онлайновому режимі відбулася Міжнародна наукова конференція «МОВА, КУЛЬТУРА ТА ПЕРЕКЛАД У ХХ – ХХІ ст. (до 130-річчя з дня народження професора МИКОЛИ ЗЕРОВА)».
Захід організували Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України, Інститут філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Національна асоціація україністів. Учасники — науковці з України, Азербайджану, Білорусі, Марокко, Молдови, Румунії, Франції.
Конференцію відкрив директор Інституту мовознавства ім. О. О. Потебні доктор філологічних наук, професор БОГДАН АЖНЮК. Він побажав усім глибоких доповідей і добрих вражень від заходу, що відбувався в надзвичайних умовах пандемії. На думку Б. Ажнюка, художня, перекладацька й наукова спадщина М. Зерова прокладає дорогу для української культури до світових обріїв, а літературні здобутки інших народів завдяки працям Майстра торують шлях до України.
Учасників конференції привітав також академік НАН України МИКОЛА ЖУЛИНСЬКИЙ, який стисло окреслив роль художнього набутку М. Зерова в координатах української літератури.
Член-кореспондент НАН України ЛЕСЯ МУШКЕТИК наголосила на тому, що здобутки М. Зерова допомагають налагоджувати міжкультурну комунікацію, стимулюють розвиток рідної мови.
Завідувач кафедри теорії та практики перекладу романських мов імені Миколи Зерова Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, доктор філологічних наук, професор ІРИНА СМУЩИНСЬКА розповіла, що колектив кафедри вже десять років відзначає день кафедри та різноманітні наукові заходи саме в день народження Миколи Зерова. Співробітники кафедри доценти СЕРГІЙ САЄНКО й ТЕТЯНА КАЧАНОВСЬКА на конференції забезпечували послідовний переклад виступів на французьку та з французької мови.
На пленарному засіданні прозвучало 7 доповідей:
- ОРИСЛАВИ БРИСЬКОЇ (Львівський національний університет імені Івана Франка) «Актуалізація націєтворчої функції перекладу як складова перекладацької стратегії Миколи Зерова»;
- ЛАІЛИ ХАТЕФ (Laila Khatef) (Марракеський університет імені Каді Ійяда (Марракеш, Марокко) / Université Cadi Ayyad (Marrakech, Maroc)) «Переклад і культурне перенесення (cultural transfer)»);
- ІРИНИ СМУЩИНСЬКОЇ (у співавторстві з ДАР’ЄЮ МІГУНОВОЮ) (Київський національний університет імені Тараса Шевченка) «Переклад порівнянь і стратегія одомашнення (на прикладі ідіостилю Миколи Лукаша)»;
- МИРОСЛАВИ МЕТЛЯЄВОЇ (ЛУК’ЯНЧИКОВОЇ) (Мирослава Метляева (Лукьянчикова)) (Інститут румунської філології «Богдан Петрічейку-Хашдеу» (Кишинів, Молдова) / Институт румынской филологии «Богдан Петричейку-Хашдеу» (Кишинев, Молдова) «Трансгуманізм, штучний інетелект і дуальність перекладу»;
- МАРІ-ФРАНС КЛЕР (Marie-France Clerc) (Ліон, Франція / (Lyon, France)) «Кілька зауваг про пошуки ідентичності як складову письменницького творчого процесу»;
- ЛЮДМИЛИ ТАРНАШИНСЬКОЇ (Інститут літератури ім.Т. Г.Шевченка НАН України) «Спадкоємність чи розрив поколінь: ім’я Миколи Зерова як фокус тяглості й полеміки»;
- ВАЛЕНТИНИ САВЧИН (Львівський національний університет імені Івана Франка) «Невольничий переклад у контексті політичних репресій 1970–1980-х рр. у радянській Україні».
26 листопада працювали дві секції: «МИКОЛА ЗЕРОВ ЯК ЛІТЕРАТОР, ЛІТЕРАТУРОЗНАВЕЦЬ І ПЕРЕКЛАДАЧ СВІТОВОЇ КЛАСИКИ. МИКОЛА ЗЕРОВ І ЙОГО ДОБА» (11 доповідей) та «СУЧАСНЕ МОВОЗНАВСТВО І НАУКА ПРО ПЕРЕКЛАД» (12 доповідей).
У роботі взяли участь українські, білоруські, марокканські, румунські та французькі мовознавці та перекладознавці, а також представники суміжних галузей (музеєзнавства, видавничої індустрії тощо). Обговорено актуальні питання мовознавства, соціолінгвістики, теорії, історії та практики перекладу, фахового підготування перекладачів, а також можливості для міждисциплінарних досліджень.
27 листопада працювали ще дві секції: «НАЦІОНАЛЬНА ІДЕНТИЧНІСТЬ: КУЛЬТУРОЛОГІЧНІ, ЕТНОЛОГІЧНІ, МОВОЗНАВЧІ Й ЛІТЕРАТУРАТУРОЗНАВЧІ АСПЕКТИ» та «ТЕОРІЯ І КРИТИКА ХУДОЖНЬОГО ПЕРЕКЛАДУ: ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ».
Серед інших учасників з доповідями виступили й науковці Інституту мовознавства імені О. О. Потебні:
- ЛІЛІЯ АНДРІЄНКО «“Розстріляне відродження мовиˮ: Микола Зеров і його час»;
- ЛЮДМИЛА КАЛИНОВИЧ «Про мовну майстерність оригінальних поезій М. Зерова».
- ОЛЕКСАНДР СКОПНЕНКО «Микола Зеров і білоруська література (фрагмент аналізу проблеми)»;
- ВЕРОНІКА ЯРМАК «Творча реалізація постулатів М. Зерова в перекладах перлин сучасної сербської художньої літератури українською мовою»;
- ОЛЕКСАНДРА МАЛАШ «Перекладознавча проблематика в журналі “Мовознавство”: персоналії, аспекти, візії та перспективи»;
- ІЛОНА МИРОШНІЧЕНКО «Po śmierci próżniaka nie zawyje i sobaka: образ ледаря та трудолюба у фразеологізмах із зоокомпонентом»;
- АЛІНА ГОНЧАРЕНКО «Лексика давньокиївських пам’яток писемності в аспекті перекладу»;
- СЕРГІЙ ТЕРЕЩЕНКО «Національна ідентичність крізь призму фраземіки білоруської мови (на матеріалі текстів В. Короткевича)»;
- ГАЛИНА ЗИМОВЕЦЬ «Чинники процесу інтеграції запозичень до системи мови»;
- СЕРГІЙ ЄРМОЛЕНКО «Епонімія у львівській міській говірці в аспекті мовно-культурних взаємин».
Доповідачі відповіли на питання колег і гостей конференції, а дискусії на конференції були змістовними й корисними. Захід виявився насиченим, багатим на свіжі думки й продуктивні ідеї. Під час доповідей та обговорень звучали вірші М. Зерова, що створювало піднесену атмосферу свята філологічної науки. Наприкінці засідання учасники висловили бажання зробити такий захід регулярним та окреслили перспективи подальшої співпраці.
За матеріалами конференції буде видано збірник наукових праць.
