22 вересня 2015 року в Інституті мовознавства ім. О. О. Потебні відбулися VIII Потебнянські читання, присвячені 180‑річчю від дня народження видатного українського вченого. З вітальним словом до учасників звернувся заступник директора Інституту В. М. Бріцин. Він наголосив, що проведення Потебнянських читань, започатковане ще 1977 року, – це не тільки данина пам’яті видатному мовознавцеві, а й невичерпне джерело нових наукових ідей і теорій. В. М. Бріцин відзначив велику роль доробку О. О. Потебні для розвитку вітчизняного мовознавства та славістики.

У читаннях узяли участь науковці й освітяни з України та Білорусі, які представили в доповідях матеріали своїх розвідок, що ґрунтуються на спадщині видатного вченого: О. О. Лукашанець «Нацыянальная мова ў двухмоўным соцыуме як фактар годнасці нацыі», Л. П. Іванова «Варіант національної мови в концепції О. О. Потебні», І. А. Синиця «О. О. Потебня про мовні засади національної ідеї», Т. Б. Лукінова «Потебня як компаративіст і етимолог», В. В. Денисюк «Фразотвірна концепція О. О. Потебні і проблеми фразотворення», О. О. Скоробогатова «Теорія граматичної атракції О. О. Потебні в дослідженні граматики віршового тексту», О. В. Іваненко «Слов’янська теонімія у творчості О. О. Потебні», О. В. Радчук «Актуалізація ідей О. О. Потебні про аперцепцію у когнітивній лінгвістиці», Н. А. Назаров «Індоєвропейське походження форм українського фольклору в працях О. О. Потебні», Т. В. Охріменко «Взаємодія понять “першообразність”, “алегоричність” і “міфопоетичність” у лінгвістичній теорії О. О. Потебні», Т. Я. Марченко «Питання іменного словотворення в працях О. О. Потебні». Незмінний організатор Потебнянських читань, відповідальний редактор збірників матеріалів цих конференцій, доктор філологічних наук В. Ю. Франчук виголосила доповідь про досі не відому монографію О. О. Потебні, присвячену словотвірній структурі слов’янських дієслів.

Усі доповідачі були одностайні в тому, що широта й різнобічність лінгвістичних інтересів ученого спонукає до творчості, надихає досвідчених славістів, є дороговказом для молодої генерації. Сама ж постать відданого науці вченого вимагає дальших досліджень (переклад праць українською мовою, видання окремих рукописів). За підсумками роботи заходу буде видано збірник наукових доповідей.