Міжнародна наукова конференція до 200-річчя з дня народження В. І. Григоровича
14–15 травня 2015 р. в Інституті мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України відбулася Міжнародна наукова конференція, присвячена 200-річчю від дня народження Віктора Івановича Григоровича (1815–1876) – одного з основоположників філологічної славістики на території Російської імперії, члена-кореспондента Петербурзької АН.
Батько В. І. Григоровича – українського роду, мати – полька. Науковець вивчав давні писемні пам’ятки слов’янських народів, історію слов’янських літератур, болгарські та македонські діалекти, історію старослов’янської мови, а також досліджував історію Сербії, залишив по собі праці з археології та етнографії південноукраїнських земель, студіював історію балканських слов’ян, використовуючи візантійські джерела. Зібрав надзвичайно цінну колекцію давніх рукописів, знайшов т. зв. «Хіландарські аркуші» – старослов’янську пам’ятку ХІ ст.
Участь у конференції взяли науковці Києва, Мінська, Одеси, Глухова. На пленарному засіданні директор Інституту мовознавства ім. О. О. Потебні академік НАН України В. Г. Скляренко ознайомив учасників з інформацією про найвидатніші наукові досягнення В. І. Григоровича, про вплив його ідей на подальший розвиток славістики.
Член-кореспондент НАН Білорусі О. О. Лукашанець окреслив специфіку сучасного сприйняття білоруської мови російськомовними громадянами Білорусі, схарактеризував лексичний вплив білоруської мови на російську. Д-р філол. наук, проф. Т. В. Радзієвська проаналізувала звіти, що їх подавав В. І. Григорович після своїх наукових експедицій. Під час відряджень дослідник відвідав балканські країни, побував у Стамбулі, тривалий час жив у різних монастирях, вивчаючи багаті книгозбірні Афону та ін. культурних осередків тодішньої Османської імперії. Д-р філол. наук Є. М. Степанов розповів про одеський період науково-педагогічної діяльності В. І. Григоровича, детально зупинився на долі колекцій ученого. Д-р філол. наук, проф. В. В. Лучик подав етимологічний аналіз онімів, пов’язаних з тими краями, де свого часу побував В. І. Григорович.
На секційних засіданнях доповіді виголосили також кандидати філол. наук О. В. Прискока, Л. К. Вахніна, І. А. Казимирова, О. І. Скопненко, Т. Я. Марченко, В. Є. Федонюк, І. Ю. Гальчук, О. В. Іваненко, Л. О. Андрієнко.
На завершальному пленарному засіданні д-р філол. наук, проф. В. Ю. Франчук проаналізувала розвиток славістики ХІХ ст., виголосивши доповідь «В. І. Григорович у колі сучасників». Учасники конференції ухвалили резолюцію, що закликає до ретельного вивчення й популяризації філологічної спадщини В. І. Григоровича – видатного вітчизняного славіста.