5 грудня 2019 року відбулася П’ята наукова конференція молодих учених «Лінгвістика XXI  ст.: Традиції і перспективи розвитку». У вступному слові директор Інституту мовознавства ім. О. О. Потебні, доктор філологічних наук, професор Б. М. АЖНЮК побажав учасникам конференції цікавих виступів і дискусій.

Виступи молодих учених стосувалися актуальних питань науки про мову. Так, аспірантка ЛІЛІЯ БАЧУН у доповіді «Сакральні оніми у творах про національно-визвольний рух першої половини ХХ століття» ознайомила з основними концепціями теолінгвістики, її історією, станом та перспективами розвитку. Доповідачка визначила мотиви використання теоніма «Бог» у художніх та мемуарних творах про національно-визвольний рух першої половини ХХ століття, з’ясувала кількісне функціонування теоніма в текстах. Проаналізувала тристоронню характеристику концепта «Бога», яку письменники висвітлюють у текстах аналізованих романів.

Аспірантка ДАРИНА ЗАКУСИЛО в доповіді «Морфо-синтаксична реалізація каузативів радості в польській мові» розглянула синтетичні та аналітичні каузативи радості морфологічного і синтаксичного вираження в польській мові. Проаналізувала синтаксичну структуру комунікативних ситуацій каузації радості, до яких на семантичному рівні входять такі актанти, як: агенс, експерієнцер, причина або каузатор. Усі аналізовані конструкції доповідачка розділила на три групи: агентивні розщеплені, агентивні нерозщеплені та неагентивні.

Доповідь «Польські паремійні одиниці з антонімічними компонентами, що описують людину» виголосила аспірантка ТЕТЯНА МОРОЗ. У складі тематичної групи «характеристика людини» вона виокремила підгрупи, які відображають риси характеру, зовнішній вигляд, вік, зріст та інтелектуальні дані. У складі кожної паремійної одиниці виділила антонімічні компоненти, які репрезентують ту чи іншу опозицію.

Аспірантка МАРІЯ МУЗИКА в доповіді «Дискусії та обговорення змін до правопису на теренах інтернет-мережі: соціолінгвістичні аспекти» проаналізувала особливості формування та вираження ставлення до мови через аналіз дискусій та обговорень нового правопису; вказала на причини, які формують ставлення до мови та фактори, що впливають на його зміну: престиж мови, мовні стереотипи, заполітизованість мовного питання, статус мови.















У доповіді «Дослідження семантики відносних прикметників за допомогою ВЛЛ “Словник української мови”» аспірантка ІРИНА ОЛЕКСАНДРУК розглянула електронний тлумачний словник, який представлено у вигляді Віртуальної лексикографічної лабораторії, що є інструментальною системою для укладання «Словника української мови» у 20 томах, а також для проведення лінгвістичних досліджень. Доповідачка наголосила, що автоматично екстрагована зі словника інформація насамперед повинна відповідати вимозі експліцитності представлення в них інформації. Для цього використовується лінгвістична база даних. ЛБД поєднують у собі функцію автоматизованого робочого місця дослідника, масив мовного матеріалу, на якому проводиться дослідження, диференційні ознаки, за допомогою яких описано семантичне явище, проміжні і кінцеві результати певних етапів.

Аспірантка МАРІЯ ОСТАПЕНКО в доповіді «Про найпродуктивніші антропоніми в українській та французькій мовах (Іван, Jack, Jacques)» висвітлила основні типи відонімної деривації, зокрема відантропонімний словотвір. Було схарактеризовано найпродуктивніші антропоніми в українській, англійській та французькій мовах та проведено їх зіставну характеристику.

У доповіді «Концептуалізація основного вербалізатора емоції “розпач” в українській мові (на матеріалі ГРАК)» аспірантка ЄВГЕНІЯ ПЕТРЕНКО розглянула метафоричні моделі, за якими відбувається концептуалізація емоції «розпач». Цій емоції притаманні такі моделі: розпач-рідина, розпач-ємність. Доповідачка наголосила на тому, що «розпач» інколи уподібнюється до «гніву» і метафоризується за схемами, що характерні для останнього. Встановлено, що розпач не лише каузується, а й може, своєю чергою, виступати каузатором дій.

Аспірантка КАТЕРИНА ШКІЛЬ в доповіді «Ідіостиль як вираження мовного портрета автора (на матеріалі поезії А.  Фета)» здійснила огляд теоретичних досліджень понять «ідіостиль / ідіолект» як відображення індивідуально-творчої специфіки автора. У доповіді вона розглянула роль мовної особистості у створенні художніх образів. Доповідачка проаналізовала риторичні та стилістичні фігури, які формують ідіостиль А. Фета.

У доповіді СЕРГІЯ ТЕРЕЩЕНКА «Фразеологізми та паремії з компонентом-міфологемою у текстах В.  Короткевича» розглянуто найчастотніші фразеологічні та паремійні одиниці з компонентом-міфотологемою в текстах класика білоруської літератури крізь призму їхньої семантико-стилістичної характеристики. Виявлено, що в найповніших фразеографічних та паремійних кодексах сучасної білоруської літературної мови не описана певна кількість фразеологізмів та паремій, що засвідчені у творчості цього письменника. Існують усі підстави для введення низки проаналізованих зворотів до фраземної та паремійної норми сучасної білоруської літературної мови.