27 листопада 2018 р. в Інституті мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України відбулася Третя наукова конференція молодих учених «Лінгвістика XXI ст.: традиції і перспективи розвитку». Цікавих виступів і дискусій учасникам конференції побажав у вступному слові заступник директора з наукової роботи канд. філол. наук О. І. Скопненко.

Доповіді молодих учених стосувалися актуальних питань науки про мову. Так, аспірантка Ірина Олександрук ознайомила присутніх з комп’ютерною версією Тлумачного словника в межах автоматизованої лексикографії, яка займається питаннями представлення мовної інформації в комп’ютерних системах у структурованій формі. Необхідним, на її думку, є створення мовно-інформаційного інструментарію для проведення системного аналізу семантики лексичних одиниць української мови.

Аспірант Сергій Терещенко в доповіді «Роль і місце фразеологічного й паремійного арсеналу в ідіостилі Володимира Короткевича» розглянув найтиповіші фразеологізми в текстах білоруського письменника ХХ ст. Володимира Короткевича крізь призму їхньої семантико-стилістичної характеристики. Доповідачу вдалося виявити, що в найповніших фразеографічних кодексах сучасної білоруської літературної мови не описано певну кількість фразеологізмів, що засвідчені у творчості цього автора.

У доповіді «Загальна характеристика мотиваційних схем епонімів» аспірантка Марія Остапенко представила загальну характеристику способів формування значень вторинних найменувань та їхню класифікацію на матеріалі епонімів. Доповідачка запропонувала своє визначення поняття «епонім», а також представила ієрархічну типологію номінацій. Основними мотиваційними схемами було визначено метафоричну, метонімічну та меморативну. Доцільність додаткового виокремлення таких мішаних типів, як метафоро-метонімічний, меморативно-метонімічний, меморативно-метафоричний дослідниця підтвердила багатим фактичним матеріалом.







Дарина Костіна здійснила аналіз та класифікацію дієслівних предикатів, що позначають каузацію гніву в польській мові. Основним критерієм класифікування виступає каузатор емоції. Аспіранткою визначено внутрішні та зовнішні причини каузації. На її думку, більшість проаналізованих конструкцій з дієслівними каузативами має зовнішні причини виникнення емоцій.

У доповіді аспірантки Марії Музики основну увагу приділено аналізу соціолінгвістичної категорії «ставлення до мови» в контексті мовної політики. Проаналізовано основні риси цієї категорії та способи її виявлення в мові та мовленні. Доповідачка дійшла висновку, що знання про ставлення до мови є не тільки фундаментальним в плануванні мовної політики, але й так само впливає на успіх її впровадження, оскільки включає в себе комплекс інформації про стан мови, її престиж, стереотипність мислення та мовну лояльність. Знання та результати таких досліджень є основою для побудови та реалізації успішної мовної політики.

Доповідь Марини Омельянчук була присвячена вивченню назви комп’ютерної гри як об'єкту текстолінгвістичного аналізу. Доповідачкою були наведені класифікації назв з погляду їхнього асоціативного потенціалу та семантико-граматичних особливостей, зокрема визначено панівні риси назв сучасних ігор: прозора внутрішня форма, патогенність, прецедентність.

Учасники конференції мали змогу поставили запитання й обговорити найбільш дискусійні моменти. Зібрання засвідчило великий дослідницький потенціал молодих українських мовознавців.