20–27 серпня 2018 р. в столиці Сербії Белграді працював XVІ Міжнародний з’їзд славістів. За кількістю учасників він перевершив попередні з’їзди: з 43 країн приїхало понад 1000 делегатів. Українська делегація налічувала 30 науковців з інститутів НАН України та університетів Києва, Львова, Чернівців, Черкас. З’їзд було присвячено видатному сербському мовознавцеві Александрові Беличу, а також 200-річчю виходу першого «Сербського словника», що його впорядкував Вук Караджич.

Відкриття з’їзду відбулося в «Залі героїв» філологічного факультету Белградського університету. У церемонії взяли участь представники уряду Республіки Сербія, Сербської академії наук і мистецтв, Міжнародного комітету славістів, духовенства, інші офіційні особи. У своїй резиденції учасників з’їзду прийняв Президент Сербії Александар Вучич. У вітальних промовах наголошувалося на важливій ролі гуманітарних наук у сучасному світі, зокрема славістики в зміцненні наукових і культурних зв’язків між слов’янськими народами.

Після урочистого відкриття проведено два пленарні засідання. Протягом сімох робочих днів працювало 115 секцій, відбулися засідання 32 тематичних блоків (з них 20 присвячено проблемам лінгвістики), 9 круглих столів. Україна виступила організатором круглого столу «М. Костомаров і П. Куліш в історії та культурі слов’ян: до 200-ліття з дня народження».

Традиційно найчисельнішою була лінгвістична секція, яка налічувала 28 підсекцій. Обговорювалося широке коло питань: праслов’янська мова, етимологія, історія слов’янських мов, міжмовні контакти, діалектологія, ономастика, граматика слов’янських мов та її викладання, міжслов’янська міжмовна інтерференція, граматична взаємозалежність слов’янських і неслов’янських мов, семантика і прагматика, лексика і лексичні взаємозв’язки, лексикографія, фразеологія, лінгвістика тексту, стилістика, прагматика, термінологія і термінографія, порівняльне вивчення слов’янських мов, соціолінгвістика, мовна політика, багатомовність, лінгвокультурологія, етнолінгвістика, інтернет-ресурси слов’янських мов, комп’ютерна і корпусна лінгвістика, унормування слов’янських мов, слов’янські літературні мікромови. Програма робочого дня в кожній з підсекцій складалася в середньому з 12 доповідей. Загалом на з’їзді виголошено понад 800 доповідей на секціях, круглих столах і тематичних блоках.

Активну участь у роботі з’їзду взяли працівники Інституту мовознавства ім. О. О. Потебні. На секційних засіданнях з доповідями виступили О. О. Тараненко [«Зміни у співвідношеннях між тенденціями до аналітизму / до синтетизму на межі ХХ–ХХІ ст. (українська мова на загальнослов’янському тлі)»], Л. І. Даниленко («Слов’янські джерела чеської пареміології: український вимір»), В. І. Ярмак і В. П. Пономаренко («Граматичний статус синтетичних претеритальних форм дієслова сербської літературної мови в загальнослов’янському контексті»). Свої доповіді надіслали також В. Ю. Франчук («Другий південнослов’янський вплив у мові “Слова о полку Ігоревім” та “Задонщини”») і Т. В. Радзієвська («Критико-аналітичні тексти у славістичному дискурсі ХІХ ст.: текстотворення та прагматика»).

Виголошені доповіді викликали численні запитання, активні обговорення й зацікавлені дискусії. Вони засвідчили актуальність як класичних для лінгвістики проблем, так і виявили нові, мало досліджені питання.   

На з’їзді діяла книжкова виставка нової славістичної літератури, виданої за останні п’ять років. Після закриття з’їзду її передано в міську бібліотеку Белграда. Було також розгорнуто цікаву виставку «Сербська лексикографія від Вука до наших днів».

Господарі подбали також про культурну програму для делегатів. Зворушливим був концерт хору слов’янської пісні «Лучинушка», на якому пролунали народні пісні сербів, українців, білорусів, росіян, словаків, чехів, болгар, македонців.

На заключному пленарному засіданні обрано нове керівництво Міжнародного комітету славістів та оголошено про проведення в 2023 р. наступного з’їзду — в столиці Франції Парижі на базі Сорбонни.

















Завантажити програму з’їзду

Відеозапис церемонії відкриття з’їзду