Ігор Зенонович Бурковський
Народився 28 січня 1959 р. в місті Горно-Алтайськ Горно-Алтайської АО Алтайського краю (нині – Республіка Гірський Алтай) Російської Федерації. 1985 р. закінчив філософський факультет Київського університету ім. Т. Шевченка (відділення філософії). У 1992–1995 рр. навчався в аспірантурі Інституту мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України за спеціальністю «загальне мовознавство» (науковий керівник – академік НАН України О. С. Мельничук). Від 1995 р. працює у відділі загального мовознавства на посаді молодшого (нині – старшого) наукового співробітника. Кандидат філологічних наук (1996, дисертація «Значення порівняльно-історичного мовознавства для практичного вивчення іноземних мов»). Автор понад 100 праць у галузі етимології, мовної історії, соціолінгвістики, лінгводидактики, літературознавства, філософії тощо. Працює також у царині перекладу з кількох мов – наукового (3 видані книги, статті) та художнього (поетичного, низка публікацій у часописах та збірниках).
ПРАЦІ
Словник
- «Мови світу: Енциклопедичний словник-довідник» (у друці).
Статті
- [Рецензія на:] Етимологічний словник української мови (Т. 1–3; 1982–1989) // Записки Наукового товариства імені Шевченка. – Т. CCXXIV: Праці філологічної секції. – Льв., 1992. – С. 391–407.
- «Тувім – дивовижний поет…» // Слово і час. – 1994. – № 11–12. – С. 27–28.
- Що робити з логікою Геґеля? // Генеза. – 1995. – № 1 (3). – С. 43–51.
- Чи мала мова Київської Руси московську основу? (З приводу статті В. Коваля) // Розбудова держави. – 1996. – № 12. – С. 15–18.
- Лицар поетичного абсурду [про К. І. Галчинського] // Всесвіт. – 1997. – № 2. – С. 124–128.
- Національні процеси в СССР післясталінської епохи // Розбудова держави. – 1997. – № 4. – С. 3–8; № 5. – С. 5–15; № 12. – С. 30–38; 1998. – № 1/2. – С. 16–24.
- До питання про мову переважного вжитку серед людності України // Українська мова: з минулого в майбутнє. – К., 1998. – С. 189–192.
- Етимологія і лінгвогенеза (про значення етимологічних принципів О. С. Мельничука) // Мовознавство. – 2001. – № 6. – С. 84–92.
- Праіндоєвропейська система інфіксації у світлі дотеперішніх досліджень // Мовознавство. – 2007. – № 2. – С. 17–25.
- Про явище алотези (варіювання кореневих приголосних як архаїчний словотвірний засіб) // Мовознавство. – 2007. – № 4–5. – С. 82–92.
- Сучасні проблеми встановлення віддалених генетичних зв’язків слов’янських мов // Компаративні дослідження слов’янських мов і літератур: Пам’яті акад. Л. А. Булаховського: Зб. наук. пр. – К., 2008. – С. 18–23.
- До розгадки «таємниці коренів» // Академік Олександр Савич Мельничук і сучасне мовознавство: Зб. наук. пр. до 90-річчя з дня народження. – К., 2012. – С. 108–112.
- Термінологія німецької класичної філософії / А. Богачов, І. Бурковський, В. Кебуладзе, В. Терлецький // Філософська думка. – 2016. – № 1. – С. 75–82.
- Слов’янські етимології: *оvьса, *aje, *volo/volje // Компаративні дослідження слов’янських мов і літератур : Пам’яті академіка Леоніда Булаховського: Зб. наукових праць. – 2016. – №29. – С. 19–26.
- Чи матиме українська мова гідне майбуття? // Питання мови, справа буття нації: зб. матер. конф.. – 2016. – С. 64–70.
- Слов’янські етимології: *vьlna ‘вовна’, *vьlna ‘хвиля’, *volati, *kviliti // Компаративні дослідження слов'янських мов і літератур: Пам’яті академіка Леоніда Булаховського: Зб. наукових праць. – 2017. – С. 24–30.
- About a certain important non-traditional methodology of etymological researches (Oehl – Meľnychuk principles) // Akadēmiķa Jāņa Endzelīna 145. dzimšanas dienas atceres starptautiskā zinātniskā kon- ference „Valoda daudzveidībā”. Tēzes. – 2018. – С. 13–14.
- Микита і микитити: умотивований зв’язок? // Студiї з ономастики та етимологiї. – 2018. – С. 212–224.
- Проблема етнічних меншин та їхніх мов у Європі: проблема-анахронізм? // Мовне законодавство і мовна політика: Україна, Європа, світ: Зб. наукових праць. – 2019. – С. 359–372.
- На шляху до утвердження української мови в Українській державі (розширена версія усного виступу) // Боротьба за мову триває: матеріали врочист. зібрання в Ніжин. держ. універ. ім. М. Гоголя (25 лютого 2019 р.). – 2019. – С. 47–51.
Наукові переклади
- Кант І. Критика чистого розуму (2000; переклад з нім. та примітки).
- Кант Е. Рефлексії до Критики чистого розуму (2004; переклад з нім. й латини, примітки та післяслово).
- Кант Е. Критика практичного розуму (2004; переклад з нім., примітки та післяслово).
