ЖАЙВОРОНОК Віталій Вікторович (7. 11. 1941 р., с. Денисівка Оржицького району Полтавської обл. — 12. 08. 2019 р., м. Київ) — визначний український мовознавець, лексикограф. 1963 р. закінчив Київський державний педінститут ім. О. М. Горького. Там же навчався в аспірантурі при кафедрі української мови (1966–1969). Під керівництвом А. П. Медушевського захистив кандидатську дисертацію із синтаксису української мови (1970). У 1969–2019 рр. (з перервами) працював у Інституті мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України: молодший, старший (1988), провідний науковий співробітник (1991). У 1990 р. захистив докторську дисертацію з перекладознавства (за фахом «українська мова», «російська мова»). У 1992 р. здобув наукове звання професора. Нагороджений почесними грамотами Президії Верховної ради УРСР (1985), Національної академії наук України (2005), Кабінету Міністрів України (2010). Укладач фундаментальних словників різних типів. Автор понад 100 наукових праць із лексикології, стилістики, синтаксису української мови, перекладознавства, лінгводидактики. У дослідженнях з етнолінгвістики застосовував антропоцентричний підхід до вивчення мови. У його концепції мовні одиниці постають як продукт міфічного мислення народу.

 

ПРАЦІ

Монографії

 

Словники

 

Підручники, посібники

 

Статті