Олекса Наумович Синявський (23. ІХ 1887, с. Андріївка тепер Бердянського р-ну Запорізької обл. – 24. Х 1937, Київ) – видатний український мовознавець і педагог. Закінчив Харківський університет (1916). За написання листівок революційного змісту в 1914 р. заарештований поліцією і висланий з Харкова на два роки. Був членом «Харківської шкільної громади». Професор Харківського Інституту народної освіти (1920–1928), керував у ньому секцією української мови науково-дослідної кафедри мовознавства імені О. О. Потебні. Член Комісії для впорядкування україн¬ського правопису при Наркомосі України (1925–1928; відредагував його кінцевий варіант). Працював членом-редактором Комісія для складання словника української живої мови ВУАН. Голова Діалектологічної комісії ВУАН (1928–1930). Завідував відділом діалектології Інституту мовознавства ВУАН (1930–1936), де розробляв, зокрема, тему «Методологія соціальної діалектології». Одночасно – професор Київського університету й Київського педінституту (1932–1937). Автор численних праць із фонетики, граматики, діалектології, культури й історії української мови, підручників для шкіл, вишів і самоосвіти. 1937 р. безпідставно заарештований органами НКВС. Страчений 24 жовтня 1937 р. в Києві. Реабілітований 1957 р.

 

Праці

Підручники, посібники

Статті

Література