(23. ІХ 1936, с. Мутичів Ріпкинського р-ну Чернігівської обл. ‒ 17. ХІІ 2006, Київ) – відомий мовознавець і викладач. Закінчив Ніжинський державний педінституті (нині університет) ім. М. В. Гоголя (1958). Учителював, працював директором школи. Навчався в аспірантурі Інституту мовознавства ім. О. О. Потебні (1960–1963), працював на посадах молодшого, згодом старшого наукового співробітника відділу теорії української мови (1963–1981). З 1981 р. ‒ завідувач кафедри української мови Національного педагогічного університету ім. М. П. Драгоманова. Доктор філологічних наук (1979), професор (з 1987). Дійсний член Академії педагогічних наук України (1999), заслужений діяч науки і техніки України (1995 р.). Був членом Національної правописної комісії при Кабінеті міністрів України, головою секції української мови та літератури Науково-методичної ради Міністерства освіти і науки України, членом редколегії журналу «Українська мова». У колі його наукових зацікавлень були проблеми морфології, синтаксису, словотвору та лексикології української мови, історії українського мовознавства, соціолінгвістики. Підготував двох докторів філологічних наук і двадцять шість кандидатів філологічних наук. Лауреат премії ім. І. Франка АН УРСР (1985).

 

ПРАЦІ

Монографії

 

Підручники та посібники

 

Література