ШАЛЬОВАНИЙ, а, е, буд. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до шалювати. Клуня нова, шальована дошками (Кач., II, 1958, 372).

2. у знач. прикм. Обшитий шалівкою. Біля клуні, на широких залізних колесах стояв шальований вагончик тракторної бригади (Рад. Укр., 5.IV 1959, 3).