Тлумачний словник української мови
ОФЕНЯ, і, ж., заст. У дореволюційній Росії - бродячий дрібний торговець, який продавав по селах галантерею, мануфактуру, книжки і т. ін. Офені й коробейники розвозили та розносили по селах різні товари, яких потребували селяни (Іст. СРСР, II, 1957, 149).