Тлумачний словник української мови
КАПЛУН, а, ч. 1. Кастрований півень, якого відгодовують на м'ясо. Заріжу я нині Каплуна (Чуб., V, 1874, 1153); - Був-був когут, а потому зістав каплуном! (Фр., II, 1950, 87); * У порівн. Здоровий, непомірної сили, червоний, як каплун, в козацькому жупані, при зброї - козак хоч куди! (Кач., Вибр., 1953, 132).
2. рідко. Їжа з м'яса такого півня. - Може, каплуна зробити? - Каплуна, кажеш? Зроби, жінко. Дуже це хитра страва (Стельмах, І, 1962, 380).