ГИЛЯ, рідко ГИЛЬ, виг. Крик, яким відганяють гусей, качок та ін. Ой, гиля, гиля, Гусоньки, на став!.. (Укр.. лір. пісні, 1958, 140); Дідусь посивілий гукає: «Гиля!» Гусяток жене в мураву (Воронько, Тепло.., 1959, 97).

@ Гиль-гуси - вживається у знач. дурниця, нісенітниця. Прийшов отой брехун, як заніс гиль-гуси (Сл. Гр.).